Історична спадщина міста Винники
Винники - одне з найдавніших поселень на околицях Львова, яке було заселено людьми вже в IV-III ст. до н.е. Це місце розташоване на шляху, що споконвіку єднав два величні міста: Львів та Київ. Винники було засновано в другій половині XIII століття галицько-волинським князем Левом Даниловичем. Спочатку місто носило назву Малий Винник. Тут була споруджена фортеця, яка, після захоплення в XIV столітті Галицько-Волинського князівства польськими феодалами, була передана чернечому ордену піарів.
Протягом віків Винники були свідком багатьох історичних подій, що відбувалися на Галицьких землях. Перша літописна згадка про місто датується 22 серпня 1352 і відноситься до княжої доби, коли Винники та Млинівці було подаровано за заслуги львівському війту Бертольду, що було підтверджено у тому ж році польським королем Казимиром ІІІ. Почергово дібровами Винник володіли Григорій Штехер, Ян Бернечий, Ванько Лагодовський та інші. У 1666 р. завдяки Станіславу Замойському Винники отримали магдебурзьке право зі всіма правами і привілеями, майже на 10 років раніше за Львів. На території Винник тоді були розміщені млин, рибний ставок та шинок. Поруч проходив відомий з XV ст. Глинянський шлях, який вів на Волощину. Ймовірно, замок у Винниках існував ще за часів князівств, але перші спогади про укріплений будинок власників Винник відносяться до XVІІ ст. Останнім власником замку був Єпископ Самуїл Головінський, який в 1778 р. передав його в дар дружині Цісар Марії-Терезії. В цьому ж році в замок було перенесено тютюнову фабрику.
З того часу маленьке містечко Винники перетворився на великий на ті часи промисловий центр. Без перебільшення можна сказати, що все, що було побудовано з тих часів у Винниках – зроблено з тютюнового диму. У XVІІІ ст. замок і розміщена в ньому фабрика горіли, після чого будівля була перебудована відповідно до вимог промислового об'єкту. Але, в основному, будинок успадкував планування замку. Це найдавніша в Україні тютюнова фабрика.
Вся замкова гора у селищі була вкрита доглянутими виноградниками. Згодом на ці землі прийшли 32 родини з Баварії та заснували тут німецьку колонію, яку назвали Вайнберген (у перекладі з німецької – винна гора). У галицькому передмісті Львова кожної середи відбувались великі ярмарки, де мешканці Винник і Млинівців мали свої торгові ряди, де кожен бажаючий міг скуштувати вишукані вина та придбати соковиті грона винограду з пагорбів Винник.
Недалеко від Винник, у Личаківському районі Львова, знаходиться мальовниче озеро, яке стало улюбленим місцем для відпочинку серед львів’ян. Винниківське озеро – це штучне водоймище. Воно було створено як рекреаційна зона у 1953 році в Винниківському лісі, тоді ж були створені водна, човнова станції та пляжі. До 1970-х років до озера ходив електропоїзд від станції «Личаків». До початку 1990-х років водоймище носило назву Комсомольське озеро. Північніше озера розташована траса Львів-Винники і лісиста Давидовська гряда, на якій розташовані величні Чортові скелі.